На суді щодо обрання запобіжного заходу Владиславу Реуту та Віталію Жиковичу, яких підозрюють у вбивстві Анастасії Березовської, постало кілька ключових питань. Справа пов’язує події, розділені чотирма днями та двома тисячами кілометрів.
29 червня в під’їзді елітного комплексу в Монако вибухнув пристрій у рюкзаку. Поранення дістали український бізнесмен Вадим Єрмолаєв, його супутниця та 13-річний син. Жінка зазнала особливо тяжких травм. За версією слідства, Березовська вважається головною виконавицею замаху: вона принесла вибухівку, а після інциденту виїхала з князівства та 3 липня перетнула польський кордон автобусом в Україну.
Гроші, борги та кримінальне середовище
3 липня в лісосмузі біля села Юрів на Київщині Березовську вбили кількома пострілами. Тіло закопали, зброю та речі намагалися знищити. Підозрювані — Реут, чинний співробітник ГУР, та Жикович, співробітник СБУ, який очолював групу. Обидва раніше переказували Березовській гроші на банківські та криптовалютні рахунки. Прокуратура Монако допускає їхню причетність до підготовки замаху. Суд відправив їх під варту без застави.
Найприземленіша версія вказує на бізнесові конфлікти. Син Єрмолаєва Артур фігурував у справі про шахрайські кол-центри в Естонії, де мережа отримала понад 100 мільйонів євро. Можливі мотиви — борг, розподіл прибутків, вимагання чи помста. Є припущення, що від Єрмолаєва вимагали гроші за «кришу», а вибух став покаранням за відмову.
Політичне замовлення чи приватна операція
Інша версія стосується державних структур. Єрмолаєв перебуває під українськими санкціями через роботу підприємств у Криму. Слідчі Монако схиляються до причетності СБУ до замаху. Водночас належність підозрюваних до спецслужб не означає службовий наказ — вони могли діяти в приватних інтересах. Російський слід також можливий: Москва здатна використати справу для пропаганди про хаос в Україні.
Між державною операцією та криміналом існує сценарій приватної справи людей із силового середовища. Вони могли організувати логістику та приховування слідів за комерційним замовленням. Після провалу Березовська стала небезпечним свідком, бо знала деталі: хто запропонував участь, суму винагороди та контакти.
Березовську могли вбити, щоб уникнути екстрадиції. Підозрювані перекладають відповідальність один на одного. Один із них спочатку визнав причетність, а потім змінив свідчення. Після обшуків у Жиковича правоохоронці показали підвальне приміщення, яке назвали катівнею, однак слідчі не виявили ознак катування. Експертиза має дати остаточну відповідь.
Слідство триває. Важливо встановити весь ланцюг контактів та підпорядкування, щоб з’ясувати, хто замовив вибух, забезпечив вибухівку та ухвалив рішення про вбивство свідка. Незалежність розслідування та міжнародна координація залишаються ключовими.
