Кістки мамонта, затонулий нацистський корабель і вибухонебезпечні боєприпаси Другої світової війни. Усе це останніми тижнями з’явилося з вод Дунаю. Річка через рекордне обміління дедалі більше оголює своє дно.
Подібні знахідки стали найпомітнішим проявом масштабної проблеми. За кілька тижнів літня посуха перетворилася на джерело криз для країн Центральної та Східної Європи. Це частина ширшої кліматичної загрози, що охоплює весь континент.
У Франції та Іспанії тривають катастрофічні лісові пожежі. Раніше цього літа Франція через спеку зупиняла ядерні енергоблоки. А зараз у центрі уваги — наш регіон.
Посуха вдарила по енергетиці, судноплавству, сільському господарству та туризму. Угорщина опинилася перед загрозою зупинки єдиної АЕС у Пакші. Румунія підривала скелясте дно, щоб урятувати охолодження Чернаводської станції. Сербія втратила значну частину гідрогенерації. Австрія зазнала збитків у річковому транспорті. Молдова опинилася на порозі відключень електроенергії.
Історично низький рівень води у басейні Дунаю кліматологи пов’язують із тривалою спекою, браком опадів навесні й взимку та швидким скороченням запасів снігу й льодовиків в Альпах. Становище річки цього літа ставить важливе питання: якщо мілкий Дунай стане новою нормою, чи готові до цього країни, чия енергетика, транспорт і економіка будувалися з розрахунком на зовсім іншу ріку.
Оголене дно і артефакти минулого
Упродовж століть Дунай залишається однією з головних природних артерій Європи. Річка завдовжки близько 2850 кілометрів з’єднує десять країн. Вона починається в Німеччині й проходить через Австрію, Словаччину, Угорщину, Хорватію, Сербію, Румунію, Болгарію, Молдову та Україну, перш ніж впасти в Чорне море. На її берегах стоять чотири столиці — Відень, Братислава, Будапешт і Белград. Канал з’єднує Дунай із Майном і Рейном, тож товари можна доставляти аж до Нідерландів.
Цього літа залежність від річки стала особливо очевидною. Рівень води став одним із найнижчих за десятиліття. Німецька інформаційна система про низький рівень води повідомила, що наприкінці липня 78 відсотків станцій на Дунаї зафіксували екстремально низькі показники. У Будапешті рівень опустився до 28 сантиметрів. Це побило попередній антирекорд 25 жовтня 2018 року, коли було 33 сантиметри. Схожі антирекорди фіксували й в інших дунайських державах.
Через тривалу посуху окремі ділянки річки стрімко міліли. У Болгарії житель села Ряхово виявив кістки гігантської тварини льодовикового періоду — ймовірно, мамонта. Фахівці розпізнали нижню щелепу, два бивні та, можливо, ребро.
У районі сербського порту Прахово з-під води з’явився іржавий корпус одного з кораблів Чорноморського флоту нацистської Німеччини. Німці навмисно затопили їх восени 1944 року під час відступу. За оцінками істориків, у цьому районі могли бути затоплені до 200 військових суден. Частина з них досі може містити боєприпаси.
У Будапешті з Дунаю витягли військовий мотоцикл і боєприпаси часів Другої світової. Влада тимчасово закрила міст Маргіт. Круїзні судна змушені були причалювати вище за течією. Частину туристичних рейсів скасували. Містяни й туристи фотографувалися на ділянках дна, які раніше були під водою.
У Хорватії поблизу Батіни з води підняли авіабомбу з майже 50 кілограмами вибухової речовини. Біля Опатовця став добре помітний корпус судна, що затонуло 1937 року.
Масштаби обміління видно з космосу. Порівняння супутникових знімків Copernicus Sentinel-2, зроблених в Угорщині 14 і 25 липня, показало широкі смуги світлого ґрунту на вигинах річки.
Оголене дно створює дедалі більше практичних проблем для економіки та енергетики.
Енергетика, транспорт і сільське господарство під ударом
Проблеми з водою стали першим серйозним енергетичним випробуванням для нового уряду Угорщини. 4 серпня прем’єр-міністр Петер Мадяр заявив, що країна перебувала «за кілька міліметрів» від повного зупинення АЕС «Пакш» уперше за 44 роки. Станція — єдина в країні. Чотири енергоблоки забезпечують приблизно половину виробництва електроенергії.
Станом на 5 серпня працює лише одна з восьми турбін одного блоку. Це означає втрату 1750 МВт. Загальна потужність станції — 2027 МВт. Населення поки не відчуло істотного впливу, окрім вимкнення декоративного освітлення в Будапешті та обмеження швидкості трамваїв і метро. Дефіцит компенсують газові станції, відновлювані джерела та значне збільшення імпорту. Середньодобовий імпорт утричі вищий, ніж у липні 2025 року.
Мадяр закликав не очікувати швидкого покращення. Найближчими днями рівень води, ймовірно, залишатиметься без змін. Угорщина очікує на опади в Німеччині та Австрії у другій половині тижня, але ця вода дійде пізніше. Водо- та енергопостачання поки стабільні, проте найближчі два-три дні можуть бути складними.
У публічному просторі з’явилися звинувачення, нібито Австрія чи Німеччина навмисно утримують воду. Влада відкинула такі твердження. Міністр охорони довкілля Ласло Гайдош наголосив: «Немає води — ні в Німеччині, ні в Австрії, ні в Словаччині». До Угорщини надходить саме та кількість, скільки є вище за течією.
В Австрії обміління порівнюють із найсерйознішими періодами 2003 і 2018 років. На вільних від гідроелектростанцій ділянках рівень приблизно на 60 сантиметрів нижчий за середній під час маловоддя. Виробництво на ГЕС компанії Verbund упало приблизно на 30 відсотків. Вантажні перевезення значно скоротилися. Судна беруть менше вантажу. Круїзні рейси обмежують або скасовують.
Румунія зупинила один енергоблок АЕС у Чернаводі. Щоб спрямувати більше води до системи охолодження, влада почала термінові роботи. Одним із заходів став підрив скелястої ділянки на березі, щоб змінити напрямок течії. Також затопили чотири баржі у спеціально визначених місцях. Один блок досі працює. Глава уряду Іліє Боложан оголосив надзвичайну ситуацію й закликав економити електроенергію. Два автозаводи Dacia та Ford призупинили роботу на понад два тижні. Компанія Nuclearelectrica почала закуповувати електроенергію з України.
ГЕС «Залізні ворота I і II» на кордоні з Сербією працюють лише на чверть потужності. У Молдові міністр енергетики Дорін Жунгієту попередив про можливі аварійні відключення у вечірні години. Ринок залежить від сусідів, де спека вплинула на виробництво.
Європейська комісія заявила, що уважно стежить за ситуацією, але поки не фіксує проблем із безпекою постачання. Мережа операторів ENTSO-E координує дії з національними органами.
Частина поромних переправ між Румунією та Болгарією зупинилася. Біля мосту «Нова Європа» рибалки втратили можливість виходити на промисел. Місцеві кажуть, що тепер можуть переходити річку вбрід. Румунські фермери не можуть вивезти частину врожаю річковим транспортом. Тисячі тонн пшениці, ячменю та ріпаку залишаються на складах. Канали для зрошення пересихають.
Нинішня ситуація на Дунаї стала нагадуванням про вразливість інфраструктури, яка десятиліттями сприймалася як стабільна. Якщо посуха стане регулярним явищем, країнам доведеться переглядати управління водними ресурсами та принципи роботи систем, що спиралися на інший Дунай.
