7 липня лідерка французької ультраправої партії «Національне об’єднання» Марін Ле Пен оголосила про свою участь у президентських виборах 2027 року. «Я не зміню своєї думки», — підкреслила вона.
Шлях до участі в перегонах їй відкрило рішення Паризького апеляційного суду, який залишив у силі вирок за нецільове використання коштів ЄС, але скоротив термін заборони на участь у виборах до 15 місяців. Це рішення скасувало юридичну заборону для Ле Пен балотуватися на президентських виборах у квітні-травні 2027 році.
Вирок — не перешкода
Останнє опитування IFOP-Fiducial показує, що кандидат від «Національного об’єднання» може набрати близько 40 % у першому турі, суттєво випереджаючи опонентів. Фаворитом перегонів стає політик із кримінальним минулим, який, імовірно, вестиме кампанію з електронним браслетом на щиколодці. Для України це несе особливий ризик, адже Ле Пен відома як один із найбільш дружніх до РФ політиків і в минулому залучала російське фінансування.
У 2004–2016 роках, перебуваючи на посаді депутата Європарламенту, Ле Пен фінансувала з бюджету роботу помічників, які фактично працювали на інтереси її партії. Паризький кримінальний суд визнав її винною в розкраданні коштів ЄС, присудивши чотири роки позбавлення волі (з них два — під домашнім арештом з браслетом) та п’ятирічну заборону обиратися на державні посади. Апеляція скоротила заборону, дозволивши участь у виборах 2027 року.
Четверта спроба Ле Пен
Марін Ле Пен йде на президентські вибори вже вчетверте. У 2017 та 2022 роках вона проходила до другого туру, але поступалася Емманюелю Макрону. Цього разу шанси ультраправих виглядають високими: Макрон не може балотуватися, а його табір перебуває в кризі. Попри кримінальний вирок, Ле Пен планує позбутися браслета через касаційну скаргу.
Для України перемога представника «Нацоб’єднання» може означати обмеження військової допомоги та блокування європейської фінансової підтримки. Рішення Ле Пен балотуватися особисто, однак, може спростити об’єднання інших сил проти неї у другому турі.
Автор: Юрій Панченко, співзасновник «Європейської правди»
