30 вересня у Франківську судитимуть Василя Дороніна

Чоловік у сонцезахисних окулярах тримає аркуш паперу біля будівлі суду

Івано-Франківський міський суд 30 вересня 2026 року об 11:30 розглядатиме кримінальне провадження щодо Василя Дороніна, відомого в місті як «Мер Перкалаби». Його обвинувачують у завідомо неправдивому повідомленні про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності.

Як розвивались події

  1. Весна 2023 року — у Верховині Доронін викрав велосипед; власниця претензій не мала, після її заяви відкрили справу.
  2. Липень 2023 року — кримінальне провадження за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України — крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану.
  3. 22 жовтня 2024 року — через неявку Верховинський районний суд оголосив його в розшук і дав дозвіл на затримання та привід.
  4. 28 листопада 2024 року — той самий суд обрав тримання під вартою до 27 січня 2025 року або заставу 151 тисяча 400 гривень; Дороніна помістили до Івано-Франківської установи виконання покарань №12.
  5. 17 грудня 2024 року — після 20 днів у слідчому ізоляторі Верховинський районний суд визнав його винним і призначив штраф 18 тисяч 700 гривень; чоловіка звільнили з-під варти.
  6. 30 вересня 2026 року, 11:30 — Івано-Франківський міський суд, суддя Людмила Андрусів; обвинувачення підтримує Окружна прокуратура міста Івано-Франківська, захисниця — Світлана Марчук.

Напередодні засідання митець і громадський діяч Ростислав Шпук виклав свою версію. За нею Доронін прийшов до Пенсійного фонду через затримку субсидії.

«Вася, який офіційно живе на мізерну інвалідну пенсію і не менш офіційно отримує субсидії на комуналку, якось обурився довгою затримкою їхньої виплати. Бо Вася не любить мати борги, бо це не шляхетно і породжує запитання. З ними Вася й прийшов у Пенсійний фонд»

Під час розмови він сприйняв реакцію працівників як неприязну.

«Тоді оголосив, що у нього за спиною не спортивний наплічник, а закошена під нього міна, сповнена тротилом. І на доказ вийняв з кишені ключі з брелковим пультом від воріт, мовляв, зараз натисну»

Шпук каже, що після цього Доронін сам викликав відповідні служби і називає вчинок невдалим жартом. Правову оцінку має дати суд.

«Так от: цей жарт, що задалеко зайшов через нерви і сповокував необережне поводження з викликом, призводить до кримінальної відповідальності по серйозній статті, неспівмірній з задумом, який можна кваліфікувати, як невдалий жарт. Бо Васіне добре серце близько посаджене до нервів, а нерви до грьобаної дійсності»

Рожеве волосся Доронін носить на пам’ять про товариша Юрка Стецика, який загинув на війні.

«Коли Вася йде вулицями Франківська, всі всміхаються й вітаються, тому він впевнений, що кожен місцевий знає його контекст, що жодної загрози жоден його перформанс жодній людині не несе. Він вважає, що його право на помилку викуплене історіями його потрібності й ментальної особливості, бо його помилки завжди добрі»

Шпук закликав прийти до суду тих, хто хоче підтримати Дороніна.

«Завтра його судитимуть, і ніби-то світить реальний термін. А насправді судитимуть не його, він ефірний, а те, як він вміє по-дорослому відстояти своє право на дитячість»

Іван Савінець написав: «Василь – одна із найприємніших людей, які я знаю. Вчинок, звісно, такий собі, але людина дуже добра і відкрита». Користувачка iamveselukha: «Василь – найкраща людина серед усіх нас, а оці напади на незахищену верству населення це ж класика, на жаль». Користувачка zyuzya_embroidery_: «По дорослому відстояти право на дитячість»? Ви йо…нулись? В країні бляха війна, тероризм з боку агресора процвітає! Ця особа інфантильна і в багато чому бездумна. Єдиний плюс від нього це було відсутність агресії! На що можна було сподіватись заявивши, що в рюкзаку вибухівка?». Користувач Намі Юнамі Намі: «Жарт» дійсно вийшов за будь-які межі здорового глузду, за таке слід відповідати».

У справі про велосипед тодішній адвокат Андрій Сторожук розповідав: «Потерпілий заявив про відсутність претензій. Ми надали позитивні характеристики про Василя від понад десяти громадських організацій Івано-Франківської області, що характеризують його з позитивного боку як активіста, волонтера і щиру, активну, нормальну людину. Також долучили документи про інвалідність». Двадцять днів у СІЗО зарахували як дві тисячі гривень уже сплаченого штрафу, тож після звільнення залишалося сплатити приблизно 16 тисяч гривень.

Більше новин на сайті moyakvitka.com.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *